Головна » 2017 » Вересень » 25 » День партизанської слави
14:35
День партизанської слави

 

Вже в перші місяці війни партійним і радянським органам були надіслані директива і постанова Раднаркому і ЦК ВКП(б) "Про організацію партизанського руху в тилу німецьких військ". Проте не всі керівники, а вірніше, майже всі керівники на поспішали організовувати цієї боротьби. Досить сказати, що на Черкащині лише два голови райвиконкомів залишилися на місцях для виконання директив, це Петро Давиденко Жашківського і Андрій Куценко Камянського райвиконкомів. Залишився в Жашкові і секретар райкому партії Клим Музика.

 

В свою чергу німецька влада видала своє розпорядження «Про порядок і заходи боротьби з бандитизмом» (так вони називали партизанів).

 

Через кілька тижнів і Музика, і Давиденко були схоплені і закатовані німцями. Німці встановили жорстокий режим на окупованій території. За найменшу підозру у нелояльності до влади - розстрілювали. Так в період окупації за зв'язок із партизанами знищили понад 10 сіл в Чигиринському, Уманському, Лисянському, Маньківському та інших районах.

 

В перший рік війни на Черкащині створювалися партизанські групи із числа військових, що вийшли з оточення, проте вони швидко знищувалися карателями або розвалювалися під загрозою знищення, не маючи ні досвіду партизанської боротьби, ні матеріально-продовольчої бази, ні зброї, хоча підпільні обкоми і райкоми партії успішно доповідали про створення таких баз, зокрема, і в Жашківському районі. Хоча насправді ніякого продовольчого складу тут не було закладено, та й і партизанського загону створено не було.

 

В 1945 році Жашківський райком партії на вимогу Київського обкому дав звіт, що в роки війни майже в кожному селі району діяла підпільна організація. Створити видимість масової всенародної боротьби в тилу ворога вимагав УШПР. Із звіту виходило, що на Жашківщині діяло понад 200 підпільників. Проте в Києві вирішили, що із тієї кількості підпільних організації, що дав у звіті райком партії, для Жашківського району досить дві. Це в Кривчунці і при цукровому заводі в Жашкові.

 

Навіть і тепер різні дослідники партизанського руху на Черкащині дають різні цифри партизанських загонів, підпільних груп, посилаючись на звіти партійних органів.

 

Партизанський рух на Черкащині з особливою силою розгорівся восени 1943 року, коли Червона Армія повела стрімкий наступ, швидко витісняючи німців з України. На підмогу партизанським загонам Червона армія висаджувала десантні групи зі зброєю, амуніцією, продовольством. І тут партизанські загони діяли спільно з регулярними радянськими військами.

 

За архівними даними наприкінці 1943 початку 1944 року успішно діяли партизанські загони Камянського району (командир Куценко), Монастирищенського (командир Калашник), Смілянського (Беренштейн), Черкаського (Савченко). Вони брали безпосередню участь при форсуванні Дніпра, Корсунь-Шевченківській операції та інших бойових діях при звільненні Черкащини, а потім вливалися у військові частини регулярної Червоної армії.

Переглядів: 68 | Додав: zhashkivmuseum | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar